ВИБАЧТЕ МЕНЕ ЧИ ВИБАЧТЕ МЕНІ?
Русизми вплинули навіть на найпоширеніші українські слова та словосполучення, серед яких, наприклад, і вибачення.
В українській мові правильна форма - “вибачте мені” або “пробачте, будь ласка”, а не "вибачте мене", як зазвичай, на жаль, багато хто каже.
При цьому казати “я вибачаюсь” - не правильно, оскільки ми таким чином самі себе й пробачаємо, а не просимо в когось пробачення.
ПРИЙМАТИ ДО УВАГИ ЧИ БРАТИ ДО УВАГИ?
"Приймати до уваги" - класичний випадок "неправильності", з яким ми часто зустрічаємось у повсякденному житті.
Зазвичай до вживання цього вислову особливо схильні чиновники. Забуваючи, що приймати вони можуть тільки когось або щось - громадян, ліки, друзів, папери, але тільки не увагу.
Тож правильно казати “брати до уваги”. Звісно ж, було б смішно пов'язувати правильність висловлювань чиновників із ефективністю їхньої роботи, але примарна надія, що, говорячи правильно, вони й діятимуть правильно, все ж є.
ВИРІШУВАТИ ЧИ РОЗВ'ЯЗУВАТИ?
Коли йдеться про здійснення власних намірів, тоді людина вирішує (наприклад: вирішив повідомити, вирішив піти вчитись абощо). Вирішувати щось для себе може також і колектив, громада.
Але ж інколи не все так просто, як хотілося б. І в проміжку між "вирішив" та "зробив" з'являються труднощі, перепони, ускладнення, інтриги, хитросплетіння... Які зрештою і переростають у проблеми, які ми й повинні розв'язувати))
Немає коментарів:
Дописати коментар